зів'ялий

зів'ялий
рідше зов'я́лий, -а, -е.
1) Дієприкм. акт. мин. ч. до зів'янути, зов'янути, зів'яти, зов'яти.
2) у знач. прикм. Який зів'яв, перестав бути зеленим, свіжим; в'ялий (про рослини). || перен. Позбавлений свіжості, пружності; зморшкуватий (про шкіру людини і т. ін.).
3) у знач. прикм., перен. Який утратив жвавість, рухливість, бадьорість; млявий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "зів'ялий" в других словарях:

  • в'ялий — а, е. 1) Який перестав бути свіжим, соковитим; зів ялий (про рослини). 2) перен. Те саме, що млявий. 3) рідко. Те саме, що в ялений …   Український тлумачний словник

  • зов'ялий — див. зів ялий …   Український тлумачний словник

  • пов'ялий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до пов янути. 2) у знач. прикм. Який втратив свіжість, соковитість; в ялий. 3) у знач. прикм., перен. Який схуд, виснажився, втратив привабливість; змарнілий …   Український тлумачний словник

  • зав'ялий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до зав янути, зав яти. 2) у знач. прикм., перен. Виснажений, кволий (про людину) …   Український тлумачний словник

  • засіялий — а, е. Який засія/в, заблищав …   Український тлумачний словник

  • незів'ялий — а, е. 1) Який не втратив свіжості, зеленого кольору (про рослини). 2) перен. Який зберіг свіжість, попередній вигляд …   Український тлумачний словник

  • прив'ялий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прив янути …   Український тлумачний словник

  • зів'ялий — [з івйа/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і …   Орфоепічний словник української мови

  • в'ялий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • зав'ялий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»